Український правопис. Офіційне видання. 2026

Оновлений Український правопис (редакція 2019 року) офіційно затверджено як обов'язковий державний стандарт, що набрав чинності 28 березня 2026 року. Національна комісія зі стандартів державної мови остаточно закріпила використання нових норм, що поширюються на всі сфери суспільного життя. Офіційний текст доступний на сайті mova.gov.ua.

Шевченківські дні у ВСП "Золочівський фаховий коледж ЛНУП"

«Був голосом вопіющого в пустині, був Пророком, Світочем, що світив і горів, голосом труби архангельської, що будила мертвих з могил...»

(Д.Донцов)

Метою лекції було «декомунізувати» та «деканонізувати» постать Шевченка. Коли ми знімаємо з нього шар офіціозу, ми знаходимо живого сучасника, чиї слова про свободу, гідність та боротьбу звучать сьогодні як ніколи актуально. Велика частина лекції була присвячена Шевченку-художнику. Мало хто знає, що Тарас отримав звання академіка гравіювання. Учасники мали змогу побачити репродукції його офортів, де світло і тінь працюють на рівні майстрів світового масштабу, як-от Рембрандт. Продовжуючи розмову про «Невідомого Шевченка», важливо подивитися на його поезію не як на застиглі рядки з підручника, а як на живий, динамічний і неймовірно сміливий для свого часу маніфест. Пригадати славнозвісні Шевченкові вірші допомогли викладачі Оксана Барило, Ярослава Дума, Любов Галабуда, Наталія Сенчак, які зачитали поезію для студентської авдиторії.

Лекцію підготувала і провела викладач української мови та літератури – Миколайчук Ірина.

Ліні Костенко — 96

19 березня 2026 року видатна українська поетеса-шістдесятниця Ліна Костенко відсвяткувала свій 96-й день народження. Вона традиційно відзначила свято у колі найближчих друзів та культурних діячів, а в Україні до цієї дати пройшов флешмоб «Ліна: щасливі жити поруч».

Вивчаємо творчість Ліни Костенко. Роман у віршах "Маруся Чурай".

Роман у віршах Маруся Чурай, написаний видатною українською поетесою Ліна Костенко, є одним із найглибших творів української літератури XX століття. У центрі твору — історія легендарної піснярки Марусі Чурай, на тлі подій національно-визвольної боротьби українського народу XVII століття.

Попри історичну основу, роман має виразне сучасне звучання, що зумовлює його актуальність і сьогодні.

Однією з ключових проблем твору є тема кохання, вірності та зради. Історія стосунків Марусі та Гриця Бобренка демонструє складність людських почуттів, моральний вибір і його наслідки.

Актуальність теми кохання та зради

Актуальність:

• у сучасному суспільстві люди так само стикаються з проблемами вибору між почуттями та вигодою;
• питання щирості, відповідальності у стосунках залишається незмінно важливим.

Проблема морального вибору

Гриць обирає матеріальну стабільність замість щирого кохання, що призводить до трагедії. Маруся ж постає як символ духовної чистоти та внутрішньої сили.

Актуальність:

• проблема вибору між моральними цінностями і матеріальними благами є надзвичайно актуальною сьогодні;
• твір спонукає до переосмислення власних життєвих принципів.

Патріотизм і національна свідомість

Події роману розгортаються на тлі визвольної боротьби під проводом Богдан Хмельницький.

Актуальність:

• тема патріотизму особливо важлива для сучасної України;
• твір формує національну ідентичність, підкреслює значення історичної пам’яті;
• показує роль митця в житті народу.

Роль митця в суспільстві

Маруся Чурай у творі — не просто героїня, а символ народного таланту, голосу народу.

Актуальність:

• у сучасному світі мистецтво залишається потужним засобом впливу на суспільство;
• питання відповідальності митця за своє слово є важливим і сьогодні.

Проблема справедливості та суду

Суд над Марусею порушує питання істини, справедливості та людського осуду.

Актуальність:

• проблема справедливого суду та моральної відповідальності є актуальною в будь-яку епоху;
• твір піднімає питання: чи завжди закон дорівнює справедливості?

Висновок

Роман у віршах Маруся Чурай залишається актуальним завдяки універсальності порушених проблем:

• кохання і зрада
• моральний вибір
• патріотизм
• роль митця
• справедливість

Ці теми не втрачають значення з плином часу, а навпаки — набувають нових відтінків у сучасному суспільстві.

День української писемності та мови у ВСП "Золочівський фаховий коледж ЛНУП"

28 жовтня 2025 року у ВСП "Золочівський фаховий коледж ЛНУП відбувся захопливий інтелектуальний турнір — брейн-ринг, присвячений Дню української писемності та мови. Захід став справжнім святом рідного слова та командної співпраці.

Участь у змаганні взяли дві команди: "Дивослово", "Словограй". У кожній команді по п'ять учасників, які демонстрували знання, ерудицію та швидкість мислення. Підготовкою та натхненням для команд стали їхні куратори: Романишин Лілія Романівна, Сенчак Наталія Львівна.

Об'єктивність та справедливість оцінювання забезпечило компетентне журі.

Особливої відзнаки заслуговують вболівальники, які активно підтримували команди та, завдяки своїй участі у додаткових конкурсах, заробляли бонусні бали для своїх фаворитів, додаючи азарту.

Цей брейн-ринг довів, що не завжди головним є рахунок на табло. За результатами напруженої інтелектуальної боротьби, перемогла команда "Дивослово". Але справжня перемога у цьому заході дісталася любові до української мови, повазі один до одного, вмінню працювати в команді.

Щиро вітаємо всіх учасників та організаторів із чудовим святом! Нехай рідне слово завжди об'єднує нас та надихає на нові звершення!